Смт Комиш-Зоря утворилося у 1938 році шляхом об’єднання пристанційного поселення (хутора Комиш 1905р.) та робітничого селища Зоря (1928-1937рр.).
На прикінці 90-х років ХІХ століття на місці де знаходиться селище був голий степ. На десятки кілометрів розтяглися землі, що належали місцевим поміщикам – Кущам, Звягінцевим та ін. на цих землях і розпочалося будівництво залізничної колії Олександрівськ (м. Запоріжжя) до станції Волноваха. Будівництво залізничної колії мало на меті зв’язати криворізьку руду з донецьким вугіллям, надати вихід українському хлібу в промислові райони донбаса, Придніпров’я, а також Причорномор’я, де на той час був хороший ринок збуту сільгосппродукції. На півдні України досить швидко розвивалась промисловість, а саме: м. Юзівка (Донець), Маріуполь (Жданов), Олександрівськ, Єкатеринослав (Дніпро).
Майбутнє залізничне полотно мало зв’язати вище зазначені промислові центри. Будівництво фінансувалося державою. В 1905 році було відрито та здано в експлуатацію станцію.
В 1920 році станція була окупована врангелевцями, які повели наступ із Криму на Донбас. Після звільнення станції від врангелевців активно розпочалася її відбудова. Навколо станції розпочалося будівництво різних підприємств, організацій.
Наприкінці 1941 року селище тимчасово було окуповане німецькими фашистами. Розпочалися нелегкі часи. Населення селища примусово змушували працювати. На кожному кроці була виставлена посилена охорона. За невиконання наказу місцевих жителів убивали або ж засилали до концентраційних таборів.
15 вересня 1943 року сонце свободи засяяло над селищем. В цей день війська 4-го українського фронту під командуванням маршала Голбухіна визволили наше селище раз і назавжди від німецько-фашистських загарбників.
